Біметалічний гвинт — це не просто комбінація двох металів, а скоріше гвинт, утворений зв’язуванням двох металів з різними властивостями на молекулярному рівні за допомогою спеціального виробничого процесу. Його основна філософія дизайну — «додаткові переваги».
1. Вибір основного матеріалу. Основний корпус гвинта, тобто основний матеріал, зазвичай виготовляється з матеріалів із чудовими комплексними механічними властивостями, наприклад із середньовуглецевої легованої сталі. Ці матеріали мають високу міцність і хорошу в’язкість, здатні протистояти складним навантаженням, таким як крутний момент і згинальний момент, яких відчуває гвинт під дією високо-швидкості обертання та високого тиску, забезпечуючи загальну структурну стабільність і жорсткість гвинта.
2. Нанесення зносостійкого/корозійно{2}}стійкого поверхневого шару: у критичних робочих зонах гвинта, особливо на поверхні різьби гвинта та в секції вимірювання, де він безпосередньо контактує з такими матеріалами, як пластик, гума та синтетичні волокна, і зазнає сильного тертя та хімічних реакцій, шар високо-сплаву плаковано або приварено за допомогою конкретний процес. Цей шар сплаву зазвичай має надзвичайно високу твердість, задовільну зносостійкість і хорошу стійкість до корозії.
3. Механізм з’єднання: з’єднання біметалічних гвинтів – це не фізичний процес зчеплення, а скоріше процес, пов’язаний із високою температурою та високим тиском, що викликає взаємну дифузію між поверхневим шаром сплаву та основним матеріалом, утворюючи міцний металургійний зв’язок. Цей метод з’єднання забезпечує надзвичайно високу міцність між поверхнями, запобігаючи відшарування або роз’єднання під час використання та роблячи гвинт високо-ефективним цілим.
Коротше кажучи, конструкція біметалічних шурупів вміло поєднує структурну опорну здатність основного матеріалу з особливими захисними властивостями поверхневого шару сплаву, досягаючи балансу жорсткості та гнучкості або поєднання міцності та зносостійкості.
